Частий, нав’язливий кашель у 90% випадків — ознака гострої інфекції верхніх дихальних шляхів. Якщо кашель у дитини не минає 4 і більше тижнів — його називають хронічним. Про нього і піде мова, як про один із чинників, що значно знижує якість життя як пацієнта, так і його батьків.

У розвинених країнах дітей часто приводять на повторні візити, аж до зникнення симптомів. В Австралії з’ясували, що 75% батьків водили дітей до педіатра 5 разів, а 14% -15 і більше з приводу кашлю. У цьому ж дослідженні дізналися, що загальна педіатрична оцінка якості життя з використанням інструменту PedsQL у дітей з тривалим кашлем і дітей з іншими хронічними захворюваннями, такими як цукровий діабет, була однакова.

Хочете дізнатися, які можуть бути причини, до якого лікаря йти і що робити? Ми вам розповімо. Мета статті — ознайомити читача з основними моментами, але не використовувати її для самодіагностики та лікування. Лікуванням займається лише лікар. В клініці JMC сучасне відділення педіатрії та кваліфіковані фахівці, звертайтеся! Для запису переходьте на сайт клініки за посиланням: https://jmc.org.ua/. Продовжимо розбиратися з причинами…

Умовно кашель можна розділити на специфічний і неспецифічний. Перший — пов’язаний з основною фізіологічною причиною, частіше легеневою. Але не завжди. Другий — неспецифічний, не має ясної причини, навіть після проведення первинного обстеження. Він зазвичай не пов’язаний з великими патологіями і минає без лікування.

Причини

Етіологія у дітей і дорослих різна. Це має значення при виборі тактики лікаря. Наприклад, гастроезофагеальний рефлюкс і синдром кашлю верхніх дихальних шляхів (раніше відомий як синдром постназального затікання) вважають поширеними причинами в дорослих, але спірними як часті причини в дітей.

Наразі виділяють понад 50 різних захворювань/патологічних станів, що протікають із виникненням кашлю.

З’ясувати основну причину хронічного кашлю — складне завдання навіть для досвідченого лікаря.

За причиною виникнення можна виділити 2 великі групи:

• Легеневі.
• Позалегеневі.

I група включає такі причини:

1. Аспірація та мікроаспірація їжі.
2. Астма.
3. Хронічні гнійні захворювання легень.
4. Хронічні гнійні захворювання легень.
5. Еозинофільна хвороба легень.
6. Стороннє тіло.
7. Неінфекційний бронхіт.
8. Постінфекційний кашель.
9. Об’ємні утворення.
10. Анатомічні особливості.

II група включає:

1. Кардіологічні проблеми.
2. Отогенний кашель.
3. Психогенний кашель.
4. Лікарський кашель.

Легеневі причини

Хронічна аспірація їжі

Не найочевидніша причина хронічного кашлю. Серед причин бронхолегеневих захворювань аспіраційного характеру лідирує дисфагія. Вона добре описана в осіб із супутніми порушеннями центральної нервової системи, із синдромом Сандіфера. Існує думка, що з нею пов’язаний синдром раптової смерті або епізод, що загрожує життю. Хронічній аспірації у пацієнтів без неврологічної симптоматики відведено поодинокі роботи. Дійсна поширеність цих явищ не відома. Це пояснюється стертою картиною таких проявів. Відсутність кашлю при ковтанні не виключає аспірації, вона може бути «тихою».

Як обстежити?

При підозрі на ці захворювання потрібна комплексна оцінка функцій органів і систем, виходячи з характеру скарг. Може знадобитися рентгенографія, гастроскопія, КТ, МРТ, оцінка функції ковтання (наприклад, відеофлюороскопія), бронхоскопія, ендоскопія гортані та порожнини носа, рН-метрія стравоходу для підтвердження рефлюксу.

Астма

У частини дітей хронічний кашель — найбільш помітний симптом астми. Ізольований кашель сам по собі рідко є бронхіальною астмою у дітей.

Як запідозрити?

• Свистяче дихання.
• Свисти під час аускультації легень.
• Задишка.

Такі симптоми бувають часто, тому звертайте увагу на генетичні чинники: астма та алергія у найближчих родичів, атопічні захворювання у дитини (атопічний дерматит, алергічний риніт). Кашльова астма може бути без задишки і свистячого дихання.

Як обстежити?

У маленьких дітей діагноз ставиться клінічно, на підставі симптомів і даних огляду. У дітей 6 років і старше можна зробити спірометрію (дослідження функції зовнішнього дихання).

Хронічні гнійні захворювання легень

Муковісцидоз, туберкульоз, імунодефіцит (первинний або вторинний).

Симптоми:

• виражений вологий кашель понад 4 тижні;
• немає нежитю або закладеності носа;
• нормальна спірометрія;
• після курсу антибіотика стає легше;
• зміна загального стану, астенія.

Як обстежити?

• у разі підозри на муковісцидоз проводять потовий тест, генетичний скринінг;
• проводиться оцінка імунної функції;
• за необхідності виключити первинну циліарну дискінезію виконується бронхоскопія з біопсією війкового епітелію, генетичне тестування;
• туберкулінодіагностику необхідно проводити щорічно;
• візуалізація з рентгенограмою грудної клітки та КТ грудної клітки може виявити структурні зміни.

Еозинофільне захворювання легень

Зазвичай асоційоване з підвищеним рівнем еозинофілів у периферичній крові та хронічним кашлем .

Як запідозрити?

• підвищений рівень еозинофілів у периферичній крові;
• локальні або дифузні легеневі інфільтрати на рентгенограмі.

Як обстежити?

Діагноз ґрунтується на виявленні підвищених еозинофілів у рідині з бронхоальвеолярного лаважу.

Стороннє тіло в дихальних шляхах

Симптоми:

• вік до 5 років;
• напад вираженого поперхування/сильного кашлю/задухи, після прийому їжі або під час гри;
• свистяче дихання;
• запах із рота;
• асиметричні хрипи під час аускультації.

Як обстежити?

• рентгенографія. Близько 10% предметів, які аспірують діти, рентгеноконтрастні, тобто помітні на рентгенограмі;
• бронхоскопія.

Чужорідне тіло може залишатися не діагностованим протягом місяців або навіть років. Це призводить до утворення вогнищевих бронхоектазів. Важливо враховувати цей факт при виявленні вогнищевих бронхоектазів у клінічно здорових людей.

Неінфекційний бронхіт

Вплив забруднювачів довкілля може спричинити у дітей неінфекційний бронхіт.

Як запідозрити?

У дитини тривалий кашель, при тимчасовій зміні місця проживання кашель зменшується або припиняється.

Як обстежити?

Ретельне опитування, щоб з’ясувати причину та усунути її. Найпоширеніші:

• тютюновий дим;
• біологічні/побутові забруднювачі (наприклад, пилові кліщі, цвіль, домашні тварини);
• діоксид азоту газового опалення та тверді частинки від дров’яних печей і приготування їжі за відсутності адекватної вентиляції приміщень.

Постінфекційний кашель

Через що буває?

Вірусні інфекції, кашлюк, паракашлюк, хламідії та мікоплазми.

Цей кашель зазвичай минає з часом і зазвичай не потребує антимікробної терапії у здорових дітей.

Як запідозрити?

— характерний нападоподібний кашель.

Діагностика

ПЛР та/або серологія (аналіз крові) у разі підозри на кашлюк.

Об’ємні ураження

Причиною може виявитися утворення в середостінні, яке може бути видно на рентгенограмі грудної клітки. Додатково: обстежити за допомогою КТ органів грудної клітки або магнітно-резонансної томографії та направити до фахівця-онколога.

Анатомічні порушення/вроджені вади розвитку:

• ущелина гортані;
• трахеоезофагеальний свищ;
• трахеобронхомаляція;
• звуження трахеї судинним кільцем.

Діагностика

• Бронхоскопія.
• КТ грудної клітки з контрастуванням.
• МРТ.

Позалегеневі причини

Патологія серцево-судинної системи

• легенева артеріальна гіпертензія;
• кардіогенний набряк легень.

Як обстежити?

— рентгенографія грудної клітки, ехокардіограма та електрокардіограма.

Хвороба вуха (отогенний кашель)

Рідкісною причиною у дітей є отогенний рефлекс (також відомий як вушний кашльовий рефлекс).

У частини людей зовнішнє вухо іннервується гілкою блукаючого нерва, і її подразники (наприклад, вушна сірка) можуть викликати хронічний кашель, а видалення подразників може сприяти припиненню кашлю. Хоча цей рефлекс поширений серед дорослих із хронічним кашлем, його поширеність у дітей із хронічним кашлем аналогічна такій у здорових дітей.

Психогенний кашель

Такий кашель, як нав’язливість (звичний кашель), схожий на вокальний тик, особливо відволіканням, сугестивністю, мінливістю і наявністю провісників.

Як запідозрити?

• вік від 4 до 18 років, у середньому 10 років;
• помітний під час активностей;
• відсутній під час сну;
• з’являється незабаром після захворювання верхніх дихальних шляхів (воно і може бути тригерною подією).

Як діагностувати?

Він є діагнозом виключення після оцінки інших причин. 

Лікарський кашель

Може бути побічним ефектом інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ).

Будь-які інгаляційні засоби, інгібітори протонної помпи та інші ліки можуть викликати кашель як ідіосинкразичний побічний ефект. При підозрі ліки слід відмінити, і кашель зазвичай минає.

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) рідко спричиняє хронічний кашель у дітей, за винятком осіб із неврологічними відхиленнями, які призводять до аспірації. Тимчасовий зв’язок між проявами рефлюксу та епізодами кашлю було відмічено приблизно у 50 % дітей із нез’ясовним кашлем, що припускає можливу асоціацію цих явищ.

Патологія верхніх дихальних шляхів. Захворювання верхніх дихальних шляхів, імовірно, не є причиною хронічного кашлю в дітей. Синдром кашлю верхніх дихальних шляхів (UACS) — UACS, також відомий як «постназальне затікання», імовірно, є рідкісною причиною хронічного кашлю в дітей, хоча з цього питання існують деякі розбіжності серед медиків.

У статті описано найімовірніші, але далеко не всі можливі причини. Кожен діагностичний випадок є унікальним і потребує чималих зусиль від лікаря, пацієнта та його батьків. Є ситуації, в яких можна розібратися амбулаторно, а якісь потребують обстеження в стаціонарі. Зрозуміло одне, у разі збереження тривалого кашлю, що порушує загальне самопочуття та якість життя, в жодному разі не можна займатися самолікуванням, потрібно звертатися до фахівця.